При тазовому передлежанні плід у матці розташовується сідницями або ніжками вниз. Це вважається відхиленням від норми, так як у такому положенні плоду пологи частіше, ніж при головному передлежанні, проходять з ускладненнями (родові травми, асфіксія та ін), тому воно часто буває показанням для кесаревого розтину. Тазове передлежання виявляється на терміні 28 тижнів. Воно зустрічається лише в 3-5% вагітностей.

Чому плід може опинитися в тазовому передлежанні?

У числі основних причин виникнення тазового передлежання зазвичай називають зниження тонусу та збудливості матки, при яких зменшується її здатність скорочуватися і коректувати положення плоду. Крім цього підсилюють ризик тазового передлежання підвищена рухливість дитини при багатоводді і недоношеній вагітності, а також маловоддя і аномалії розвитку матки, які обмежують рух і не дають дитині розвернутися головою вниз до кінця вагітності. Головному передлежанні також можуть перешкоджати вузький таз вагітної, передлежання плаценти, пухлини в нижній частині матки, а також деякі вади в розвитку плода. Інші причини – скручений або скошений таз; хлистова травма, наприклад ДТП в анамнезі, в результаті якої всі сполучні мембрани тіла, у тому числі черевина, що покриває матку, втрачають еластичність; гіпертонус матки; рубці і спайки після кесарева розтину і інших порожнинних операцій (наприклад , з приводу ускладненого апендициту). Часто дитина перевертається на пізньому терміні з нормального стану в тазове після сильних стресів або незвичних навантажень (ремонт, генеральне прибирання, переїзд).

Як виявляється тазове передлежання?

Як правило, тазове передлежання виявляється при огляді акушером-гінекологом, який промацує над входом в малий таз округлу і нетверду частину плоду. Потім його висновок підтверджується за допомогою УЗД, на якому видно, в якомуположенні знаходяться ноги дитини. При цьому, що особливо важливо, за допомогою доплерометрія досліджують матково-плацентарний кровотік і перевіряють, чи немає обвиття пуповиною. У деяких випадках для визначення стану плоду може проводитися амніоскопія – спостереження плода через трубку, введену в шийку матки. Цей метод досить небезпечний, він може призвести до пошкодження плодових оболонок і вилиття навколоплідних вод. Тому до нього вдаються лише в крайніх випадках, коли здоров’я або життя дитини можуть бути під загрозою.

Чи може дитина сама перевернутися в матці?

Зрозуміло, за період з 28 тижня, коли зазвичай визначають положення плода, до 36 тижня, коли потрібно вже приймати якісь заходи по зміні передлежання, дитина найчастіше справляється з цією проблемою, самостійно перекинувшись голівкою вниз. У тих випадках, коли цього не відбувається, використовують ряд вправ і прийомів, щоб “перевести” дитину з тазового передлежання до головного.

Які існують вправи для повороту дитини до головного передлежання?

Комплекс вправ для перевертання дитини з тазового передлежання до головного можна починати виконувати з 32 тижня вагітності. Для цього необхідно лягти на плоский диван на той бік, куди зміщена голова плоду, і полежати в такому положенні 3-10 хвилин. Після чого треба приблизно стільки ж часу полежати на іншому боці. Цю вправу слід виконувати 2-3 рази на день. Спати також рекомендується на тому боці, куди зміщена голова дитини. Для виконання іншої вправи треба лягти на спину, підклавши щось під поперек, щоб таз був на 20-30 см вище голови. У такому положенні треба провести 5-15 хвилин. Така вправа виконується двічі на день. Ефективність цих вправ більше 75%. Проте існує цілий ряд протипоказань, при яких виконувати ці вправи не можна, в їх числі рубці на матці від попередніх операцій, передлежання плаценти, пухлини матки, пізній токсикоз і різні важкі захворювання загального плану.

Що робити, якщо гімнастика не допомогла?

У цьому випадку лікарі можуть рекомендувати профілактичний зовнішнє перевертання плоду на голову. Цю процедуру виконують лише в медичному стаціонарі і в період з 34 по 37 тиждень вагітності. Перед виконанням “повороту” вводять засоби для розслаблення матки, сам же поворот виконують під постійним контролем за допомогою УЗД. Ця процедура являє загрозу як для самої матері так й для дитини, вона може призвести до цілого ряду ускладнень, в числі яких відшарування плаценти і передчасні пологи. Іноді поворот може спричинити навіть загибель плода, при тому, що завершується успіхом лише в 65% випадків. Протипоказанням для виконання зовнішнього повороту є: рубець на матці, загроза переривання вагітності, ожиріння, вік першороділь, що перевищує 30 років, безпліддя або невиношування вагітності в минулому, гестоз, передлежання плаценти, аномалії розвитку матки, обвиття пуповини, маловоддя або багатоводдя, вузький таз, вагітність, що наступила за допомогою допоміжних репродуктивних технологій.