Час диктує свої умови. І сьогодні тихим та сором’язливим людям (на превеликий жаль) іноді доводиться дуже важко. Але це зовсім не означає, що з такими характеристиками не можна бути впевненим у собі та вміти постояти за себе. Це стосується і дітей. Можна, звичайно, бути добрим й сором’язливим, але вміти постояти за себе, відстояти свою думку. Тільки іноді варто цьому трохи підівчитися. За допомогою ігор, що підвищують самооцінку. В кожній з таких ігор дитині надається можливість стати лідером й спробувати самій подолати різні перешкоди, для того щоб самостійно виконати поставлене завдання.
Пастушок (з 6 років).
Гра проводиться на вулиці або в просторому приміщенні. Ведучий бере до рук музичний інструмент (сопілку, барабан, бубен). Всі інші учасники – “вівці” – ходять по колу з зав’язаними очима. Музикант, граючи, повільно переміщується по кімнаті й чекає, коли всі його “вівці” зберуться разом. Якщо хтось заблукав, пастух починає грати голосніше. Коли вся “отара” збереться, можна вибрати нового пастуха.
Обов’язкова умова – вихователь повинен призначити ведучим дитину, невпевнену в собі, тому що мета цієї гри – дати малюкові можливість “покерувати” іншими дітьми й тим самим підвищити самооцінку.
Миша і мишоловка (з 5 років).
Необхідна кількість тих, що грають – 5-6 осіб. Всі встають у коло і щільно туляться один до одного – це “мишоловка” (або мережа). Ведучий (його вибирає вихователь) – у колі. Його завдання – усіма можливими способами вилізти з “мишоловки”: відшукати лазівку, вмовити кого-небудь випустити його і т.п..
Мета цієї гри навчити дитину долати різні перешкоди, підвищує впевненість у собі, розвиває уяву (знайти спосіб, як вибратися з кола).
Дружба (з 4 років).
Діти сідають в коло і беруться за руки. Вихователь просить, щоб кожен з них подивився сусідові в очі й подарував йому саму добру і гарну посмішку.
Гра знімає напругу, вчить не боятися і довіряти один одному.
Горобці і ворона (з 5 років).
На лавці тісно стоять “горобці”. “Сорока” гордо ходить навколо лавки, заклавши руки за спину. Раптом вона несподівано лякає або злегка штовхає одного з “горобців”. “Горобець” повинен втриматися на місці і постаратися не зіштовхнути при цьому сусідів. Той, з чиєї вини “горобці” впали, стає ведучим.
Формує впертість і витримку у “горобців” і в той же час сприяє підвищенню самооцінки в ведучого.
