Розвиток творчого мислення

Наша цивілізація розвивається завдяки появі нових ідей. Але як виховати людину, щоб вона змогла вирішувати нестандартні життєві завдання. Це питання займає психологів й педагогів другої половини XX століття. Практика показує, що здібності до творчості можуть бути розвинені практично у всіх дітей з нормальним інтелектом. При цьому дуже важливою є допомога дорослих: педагогів і батьків. На жаль, часто дорослі вимагають від дитини швидкого виконання завдання, не даючи можливості подумати і поексперементувати. При цьому дитина зазвичай намагається згадати знайомий йому варіант рішення або копіює дії дорослого. Творчість навпаки вимагає більшої самостійності та незалежності у прийнятті рішень. Тому виховання творчих здібностей вимагає від дитини і дорослих часу і терпіння.

Створення сприятливих умов у сім'ї для розвитку творчих здібностей дитини

На початку 70-х років Дж.Гауен і Є. П. Торранс запропонували цілу серію корисних порад батькам, які б хотіли виховати творчу особистість і одночасно не забували б про психічне здоров'я своїх дітей.

· Розмовляйте з дитиною дбайливим, заспокійливим, схвалюючим тоном.

· Говоріть з малюком короткими фразами.

· Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.

· Заохочуйте цікавість та уяву дитини.

· Уникайте негативної оцінки творчих спроб малюка. (Не варто говорити, що його твір можна поліпшити: "Це непогано, але могло бути набагато краще, якщо б ...")

· Поясніть, що на всі його питання не завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з його боку - терпіння.

· Намагайтеся відповідати на питання так, щоб дитина зрозуміла відповідь. Якщо дитина не вислуховує до кінця, значить або вона втомилася, або не розуміє вашої відповіді. Перервіть себе і змініть тему розмови.

· Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона того бажає, самій займатися своїми справами. Але при цьому встановіть чіткі й жорсткі вимоги до дитини. Дитина повинна знати "перелік" обмежень своєї поведінки.

· Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, любов, поваги до себе та оточуючих).

· Дбайте про те, щоб в малюка були нові враження, про які він міг би розповідати.

· Допомагайте йому справлятися з розчаруванням й сумнівом, якщо його не розуміють однолітки.

· Постарайтеся зменшити соціальні тертя й впоратися з негативною реакцією однолітків.

· Постарайтеся створити творчу атмосферу в тому колективі, де перебуває Ваша дитина.

· Знаходьте слова підтримки для нових творчих починань дитини, уникайте критики перших дослідів – навіть якщо вони були невдалими. Ставтеся до них із симпатією і теплотою: дитина прагне творити не тільки для себе, але і для тих, кого любить.

Розвиток творчого мислення пов'язаний з розвитком психічних процесів: сприйняття, пам'яті, уяви, мови.

У дошкільному віці особливе значення має розвиток вміння усвідомлювати чуттєві враження, називати їх. Дитина, знайомлячись з категоріями форми, розміру, кольору, запаху, смаку і т.п. може вирішувати творчі завдання на знаходження якого-небудь предмета з певними характеристиками. До 5-6 років діти навчаються самі складати уяву про предмети, описуючи їх властивості. Робота з властивостями предметів поступово розвиває в дитини здатність представляти предмет в цілому, в думках змінювати його, складати з знайомих образів щось нове, невідоме. Цю здатність психологи називають уявою. Розвиток уяви звичайно йде за трьома напрямками: по-перше, уява має стати реалістичною, по-друге, цілеспрямованою, по-третє, дитина повинна оволодіти методами активізації уяви.

Нереалістичність фантазій (уяви) у дитини буває в тому випадку, коли дитина не враховує причинно-наслідкові відносини між предметами навколишнього світу, закони і залежності між явищами. Це може відбуватися або через недостатність знань, або через невміння застосувати загальний закон до конкретної ситуації. Починати розвивати вміння простежувати причинно-наслідкові зв'язки можна вже у дітей 3-4 років. Спостерігаючи дії найпростіших механізмів та предметів можна питати: - "Як ти думаєш, що зараз станеться?" Наприклад, якщо поставити на шляху інерційної машини кубик, вона зупиниться чи ні? Що буде, якщо я піднесу магніт до цвяха? Так експериментуючи та роблячи пропозиції і перевіряючи їх на практиці ми заохочуємо дитину враховувати причинно-наслідкові зв'язки. До 5-6 років можна вже обговорювати з дитиною те, що вона дивилася по телевізору:

- Навіщо, на твою думку, він це зробив?

- Як ти вважаєш, що буде далі?

Дуже часто можна зустріти дитину-дошкільника з багатою фантазією, але з повним невмінням використовувати її для вирішення конкретного завдання. Така дитина довго не може зосередиться на об'єкті дії; її все відволікає, починаючи щось робити, вона легко перемикається на інше, не закінчуючи першої дії. Наприклад, починаючи складати казку, вона вигадує одну фантастичну історію за іншою, пов'язуючи їх чисто зовнішніми асоціативними зв'язками. У результаті відбувається сумбурне нагромадження одних подій на інші. При цьому дитина може забути і про головного героя казки і про початковий задум. Тому виховання цілеспрямованості поведінки необхідне, як умова розвитку творчої уяви.

Дуже важливо заздалегідь обговорити з дитиною, яким повинен бути кінцевий результат його творчості. При створенні казок спочатку необхідно придумати сприятливий кінець для позитивного героя, а потім вже обговорювати з дитиною інтригу негативного героя і можливі способи перемоги позитивного. Таким чином, сама казка виникає лише на останньому етапі роботи. Щоб дитина не втратила цікавість до створення тексту казки (все, що має відбутися, їй вже відомо).

Люди, що займаються творчістю: винахідники, вчені - давно зрозуміли, що одна з головних небезпек, що заважає появі нової ідеї - це інерція мислення. При вирішенні будь-якої проблеми в нашій свідомості в першу чергу спливають знайомі варіанти рішення і вони перешкоджають появі нового, незвичайного, оригінального. Щоб допомогти подолати інерцію мислення, розробляються спеціальні прийоми і методи, що активізують творчий процес. Деякі з них доступні і школярам для активізації їхньої уяви.

В цій статті ми пропонуємо Вам один з методів розвитку творчих здібностей Вашої дитини:

Вигадуємо казки та історії.

Завдання № 1 для дитини:

- Придумай розповідь, використовуючи перераховані слова: жираф, стіл, дорога, телевізор. Слова можна використовувати в будь-якому порядку.

Завдання №2 для дитини:

- У одного хлопчика були два солдатика: один скляний, другий олов'яний. Хлопчик любив грати обома солдатиками, але скляний йому подобався більше - він був зроблений з дуже гарного різнокольорового скла і завжди посміхався.

Опівночі іграшки оживали. Виявляється, олов'яний солдат був злий і заздрісний, а скляний - добрий. Олов'яний солдат часто сміявся над скляним солдатом. Він говорив, що скляний солдат дуже тендітний і не може бути корисним у справжньому бою. Одного разу олов'яний солдат задумав розбити скляного, щоб бути єдиним і коханим солдатиком хлопчика ... "

Спробуй пояснити, як сталося, що скляний солдат залишився цілий і неушкоджений, а олов'яний поплатився за свою підступність.

Завдання №3 для дитини: (казки «навпаки»)

- Придумай казку про трьох поросят і сірого вовка. Тільки поросята в цій казці злі та хитрі, а вовк добрий і довірливий.

- Придумай казку про Машу та ведмедя. Маша була злою та ледачою дівчинкою, а ведмідь - добрим та працьовитим.

- Придумай казку про злого і хитрого Колобка і добрих лісових звірів.

Завдання №4 для дитини:

- Придумай розповідь про однин з предметів домашнього вжитку. Обери сам такий предмет. Він може жити на кухні, в кімнаті або у ванні. Тобі допоможуть запитання, які ставить цей предмет:

- Що зі мною відбувалося до того часу, коли я потрапив в будинок?

- Як я потрапив в будинок?

- Що я можу робити або що зі мною можна робити?

- Хто мене більше всього любить, і кого я найбільше люблю?

- Які цікаві історії зі мною відбувалися?

- Кого я не дуже люблю?

Гра "Казка з питань"

Грають декілька дітей. Кожен по черзі (по колу) повинен відповісти на своє питання, продовжуючи сюжет спільної історії.

Питання:

Хто це був?

Де був?

Що робив?

Кого зустрів?

Що сказав?

Що йому відповіли?

Що треба було робити?

Що подумали, що оточує, хто опинився поруч?

Чим все скінчилося?

Ігри в побутову діяльність:

Відомий італійський письменник Джанні Родарі писав, що казку можна скласти на основі будь-якої побутової дії. Наприклад "Казка про вдягання": "Ґудзик шукав свій Будиночок і ніяк не міг знайти його. Одні будиночки були надто великими, інші дуже маленькими. Нарешті він потрапив до Будиночку, який точно підходив йому за розміром. Знайшовши свій Будиночок, ґудзик дуже зрадів ".

А Ваша дитина нехай вигадає казки про: миття посуду, про їжу, про миття рук і чищення зубів.

Завдання №5 для дитини:

- Придумай закінчення казки.

Жив-був зайчик. Він був маленький, біленький і дуже самотній. Вирішив він знайти собі друга. Поскакав він повз ялинки на узлісся. Раптом бачить назустріч йому якийсь звір іде, на довгих ногах і з великими рогами ...





Сироти в Україні - Не пройди мимо !






Залишити свої відгуки тимчасово неможливо