«Туалетні навички» або привчаємо дитину до горщика

Однозначно сказати, коли дитина має починати користуватися горщиком, не можна, все дуже індивідуально й залежить від самого малюка. Тому не має сенсу примушувати дитя сидіти на горщику, якщо ще не настав його час. Хоча вчити користуватися туалетом потрібно. Уні­версального підходу тут немає, але існують основні принципи, дотримуючись яких, можна успішно привчити дитину до туалету. Причому з найменшими зусиллями з вашого боку.

привчаємо дитину до горщика
Більшість педіатрів вважають, що маленьких дітей не варто активно привчати до горщика, поки їм не виповниться півтора роки. Тому що переважна більшість дітей починають набувати навичок самостійного користування цим предметом між двома і трьома роками.

Принцип перший. Починаючи прищеплювати дитині «туалетні навички», поспостерігайте і переконайтеся: розвиток малюка дає йому змогу управляти собою. Раніше було заведено вважати так: якщо дитина рано привчається ходити на горщик, то або вона сама кмітлива, або в неї вмілі батьки. Тепер ми знаємо, що «туалетна» поведінка не залежить від інтелектуального розвитку, і якщо на малюка чинити тиск, коли він іще не готовий користуватися туалетом, можна викликати в нього протест. У результаті він чинитиме опір довше, ніж якби батьки дочекалися відповідного моменту.

Принцип другий. Малюк, готовий користуватися горщиком, має помічати, коли в нього мокрі або забруднені штанці. Крім того, він повинен розуміти, що пісяє або випорожняє кишечник. Спостережливі батьки за виразом обличчя і позою маляти побачать, що йому треба на горщик. Корисно постійно тримати горщик у туалеті-це допомагає дитині почуватися великою. Адже там розташований унітаз для дорослих.

Принцип третій. Садячи дитину на горщик, побудьте разом із нею, поговоріть або почитайте їй коротеньку казку. Але залишати малюка в туалеті надовго не варто. Не примушуйте карапуза сидіти на горщику, якщо йому не хочеться. Корисно, щоб «туалетним» питанням опікувалися й мама, й тато, і це не стало для одного з них постійним обов'язком.

Принцип четвертий. Через кілька днів, тижнів або місяців ви помітите, що дитя сприйняло горщик нормально, і підгузники в нього брудняться рідше. Настав час відмовитися вдень від підгузників і на період неспання перейти до трусиків. Деякі батьки (щоб малюк не бруднив верхній одяг) віддають перевагу спеціальним трусикам із прокладкою, призначеним для періоду привчання до горщика. Але більшість дітей люблять носити кольорову нижню білизну, і це спонукає їх привчатися до туалету.

Принцип п'ятий. Коли дитина припиняє носити підгузники, її треба садити на горщик регулярно, через короткі інтервали. Більшості дітей, щоб залишатися сухими, треба робити спробу кожні півтори-дві години.

Принцип шостий. Хваліть маля за кожну спробу освоїти горщик, особливо, якщо вона успішна. Проте знайте міру. Якщо ви перестараєтеся з похвалами та вітаннями, дитя сідатиме на горщик лише через бажання порадувати вас.

Принцип сьомий. Якщо дитина чинить опір «туалетному» навчанню, найкраще зачекати з уроками, але не звинувачувати й не принижувати малюка. Скажіть, що всі діти привчаються до горщика, коли-небудь привчиться і він. Поверніть йому підгузники, а спроби відновіть через певний час.

Коли ви почали одягати вдень на дитину трусики, є сенс перенести всі туалетні заняття в туалет і ванну. Там треба знімати, міняти трусики або підгузники, митись і витиратись. Деяким дітям подобається спускати воду в туалеті, іншим-відривати туалетний папір. Щось зацікавить і ваше дитя. Не користуйтеся спеціальним столиком, на якому раніше міняли малюкові підгузники, перекладіть його білизну й гігієнічні речі в ящики, щоб він міг дістати їх без вашої допомоги. Цим ви допоможете дитині усвідомити, що вона вже доросла і спроможна досягти успіху. Це, звісно, не означає, що їй уже не треба допомагати, але допомога має виражатися в підтримці та заохоченні, а не в критиці.

Якщо у вас син, він, можливо, захоче пісяти стоячи й у «горщик для дорослих». Заохочуйте ці прагнення-підсуньте йому до унітазу стільчик. Навчіть його піднімати й опускати сидіння після того, як він сходив у туалет.

Якщо ваша дитина почала носити трусики тільки в денний час, ви все-таки маєте бути готові до того, що іноді можуть траплятися «аварії». Мокрі або брудні штанці найчастіше бувають, коли дитина зосереджена на грі й не йде на горщик, хоча й хоче. Також малюк може «сконфузитися», перебуваючи в незнайомому місці. Наприклад, один хлопчик запісяв штанці в перший день перебування в дитячому садку, бо соромився сказати виховательці, що хоче в туалет.

Незважаючи на всі обережності, в більшості дітей у перші 3 - 6 місяців після того, як вони начебто привчилися до горщика, траплятимуться «аварії». Якщо вони стають частими й регулярними, зверніться до лікаря, щоб унеможливити запалення сечового міхура.





Сироти в Україні - Не пройди мимо !






3 коментарів до “«Туалетні навички» або привчаємо дитину до горщика”


  1. Так ось він секретик, як навчити дитину ходити на горшик - беру собі на замітку.


  2. Ох і ці відповідальні перші кроки.


  3. Ми взялися з чоловіком за цю проблему реотельно - як результат привчили дитину до туалету рівно за тиждень.

Залишити свої відгуки тимчасово неможливо